| Дозвілля > Інше | 23.12.10 р. |
"Fire Dance" - вогонь, що танцює
Вечір п’ятниці. Виходжу з драмтеатру, вдихаю осінню прохолоду і надягаю похапцем рукавички – хооолодно. До зустрічі лишається пів години, а я, як завжди, одягнулась не по погоді. З радістю прямую до вогнів – біля пам’ятника Лесі Українки, схоже, значно тепліше: там молоді люди вимальовують палаючими факелами у повітрі дивовижні візерунки перед групою захоплених глядачів. Як добре, що маю з собою фотоапарат – гарний привід аби підійти до тепла максимально близько. З цікавістю розглядаю обличчя майстрів: радісні, розслаблені, зі щасливими посмішками дивляться на палаючі вогняні кулі, що наче самі собою крутяться у їх руках. Видовище заворожує, а вогонь має дивну силу – біля нього починаєш думати лише про головне…
Майстрів вогняного шоу можна часто побачити вечорами у Львові, тому здалося спочатку, що до нас приїхали львівські гості. Граційна дівчина ближче до мене, не припиняючи танець з вогнем, попереджає, що маю обов’язково поділитись відзнятими фото. Вражає, але вони ще й бесіду вміють вести, не випускаючи вогняні кулі з рук :) Як виявилось, і у Луцьку віднедавна засновано справжній театр вогню! Аня Lotos – співзасновниця та учасниця театру, каже крутити пої – це як наркотик: спробувавши один раз, ти вже не можеш без цього жити…
Сучасне мистецтво фаєр-шоу відродили у 60-х роках хіпі, зробивши його невід’ємною частиною своїх вуличних вечірок. Забаву ще називають «пой», а майстрів - «пойстерами» або «фаєрщиками». Слово «пой» на мові племені майорі (Нова Зеландія) означає «шар на ниточці». Саме там ще тисячу років тому шари крутили молоді воїни, розвиваючи гнучкість рук і координацію рухів. Нерідко пой використовували у бою, а от у руках жінки він перетворювався на зброю для спокуси чоловіків у шлюбному Танці Кохання.
Нині fire gathering (так називають злети пойстерів) можна побачити в Парижі, Лондоні, Мадриді, Нью-Йорку, Сиднеї, Токіо – там цим займаються навіть діти, спочатку, звісно, без вогню.
В Україні фаєр поступово набуває статусу субкультури - з театрами вогню, колективами і free-фаєрщиками (тобто вільними фаєрщиками, тусовщиками). Майстри вогняного шоу та їх шанувальники збираються у червні на Фаєр-фестивалі у Києві, а ближче до осені проводиться East Fire Festival (Харків). Харківський міжнародний «Тавале», хоча й вважається етно-езотеричним фестом, проте і там пойстери почувають себе дуже впевнено і комфортно:).
Чи бувало у вас так: випадково дізнаєшся про щось і відразу розумієш – я буду цим займатись? Лучанку Аню «запалили», коли вона подорожувала Україною: вперше побачила танець з вогнем її знайомого у Харкові та зрозуміла, що це заняття для неї. Правда спочатку, намагаючись повторити, мало не вбила себе під час виконання найпростіших елементів! У Києві й Рівному вона спілкувалася з фаєщиками – ті казали, що дівчина швидко вчиться. Вже тоді Аня зрозуміла, що живе вогнем, хоче вдосконалювати власну майстерність і працювати у справжньому театрі вогню у рідному Луцьку. З часом знайшлась команда однодумців і вчитель – київський майстер вогняного шоу Антон Афонькін.
Саме киянину Антону завдячують луцькі фаєрщики створенню театру вогню «Fire Dance» (у перекладі з англійської – Вогняний Танець).
- До того у нашому місті були люди, які вміли видихати вогонь: вони створювали видовища, поєднуючи це з лицарськими боями, організовували навіть трюки з підпалюванням. Звісно ніхто до смерті не горів, хоча були випадки травм через поганий інструктаж тренерів. Це Антон вивів мистецтво фаєр на новий рівень. Знову загорівся вогник у тих, в кого до цього є хист. А хтось подумав: «ааах, я так само хочу». Ми дуже вдячні Антону і чекаємо наступного його приїзду, - каже Андрій Navarra, один з учасників та організаторів театру, саме на базі його Клубу лицарів створили луцький «Fire Dance».
- Що ж відчуваєш, танцюючи з вогнем?
Андрій:
- Настрій цей, стан душі під час виступу не має нічого спільного з бажанням заробити гроші. Звісно, на воді і повітрі не проживеш, але для успіху на першому місці – естетичне задоволення. Вогняні вистави дарують насолоду однаково як глядачеві, так і майстру. Люди з різним настроєм, різного віку, кожен зі своїми турботами – вони зупиняються біля вогню і…
Аня:
- …Розумієш, вогонь - це душа. Музика і вогонь зливаються воєдино, утворюючи сильний образ, а це може лікувати людські душі. Для мене вогонь - це магія.
- А якість танцю залежить від кількості драйву: особливий стан душі допомагає творити справжній танець. Коли цього немає - якою б бездоганною не була б техніка, танцю не вийде, - каже Андрій, маючи на увазі «не красиві рухи тіла, а той душевний стан, коли ти весь – танець, і присутні глядачі також стають частиною твого танцю.»
Для володарів вогню мистецтво фаєр-шоу – це не лише культурно-спортивна забава, а й своєрідна медитація. За їх словами, виступи з вогнем – це можливість пережити абсолютно неймовірні відчуття єднання із Всесвітом та проникнення у стихії повітря й вогню.
Аня:
- Тиждень без тренування змушує відчувати якийсь емоційний дискомфорт, а з вогнем душа сповнюється нестримно позитивною енергетикою, такою сильною, що хочеться жити!
- А як же страх обпектися?
Аня:
- Вогонь обпікає, буває жорстоким, лишає рани, але…
Андрій:
- …але він не настільки примітивний, як про нього думають: він живий, він має душу, в нього буває різний настрій; коли любити, відчувати і поважати силу стихії, вона не може завдати шкоди.
Театр вогню «Fire Dance» постійно працює на замовлення, пропонуючи унікальні шоу живого вогню та піротехніки на будь-якому заході та враховуючи побажання замовника. Наприклад, на весіллі зроблять театральну постановку з вогнем, що відображає історію кохання молодят.
Андрій:
- З вогнем можна показати все, що завгодно. Ми люди творчі і маємо натхнення дарувати людям казку. Все придумали до нас, головне – підібрати особисто для себе інструмент, засіб для вираження власних емоцій. Для нас – фаєрщиків – це вогонь.
І нехай у них поки немає спонсора, зароблені на вуличних виставах гроші витрачаються на керосин і устаткування, немає приміщення, у кожного з учасників свої робота, навчання чи стажування – вони щодня збираються на тренування, постійно самовіддано вдосконалюються, адже мають прекрасну мрію – дарувати оточуючим радість від мистецтва і, звісно ж, ТЕПЛО.
Інна БАТЕНЧУК,
Фото автора.
.
Коментарі
24/12/10
Наші контакти:
Віталік (Супа) - (066)-71-38-577
Андрій (Наварра) - (066)-83-49-038, (093)-49-04-986
Fire Dance
4/02/11
Забаву ще називають «пой»...)))))))))
Мадам, "пой" называют не забаву,а инструмент))))))))
Насмешник
e-mail: romru@mail.ru
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.