НАЙВАЖЛИВІШЕ

АФІША

МІСЦЕВІ НОВИНИ

НОВИНИ

ЧУТКИ

Через власні помилки та недопрацювання т.зв. мер намагається "викручувати руки" директорам шкіл?!

У одній з груп ДНЗ №2 неадекватно ставляться до дітей? (+ коментар) Але чи все так однозначно?

Cуддя Ківерцівського райсуду знову отримав квартиру?! (ОНОВЛЕНО)

Переглянути
більше чуток >>>

На головну

МАНДРІВКА РІДНИМ КРАЄМ

Неймовірну красу відкриває Західна Україна для туриста! Око милують безкінечні ліси та мальовничі пагорби. На превелике щастя, оглянули цю красу і учні ЗОШ №4 міста Ківерці. Екскурсійна група у складі 14 чоловік відправилася до Кам’янця-Подільського на чолі з керівниками: Тетяною Олександрівною Лук’янюк та Іриною Василівною Оришкевич.

Та перш ніж оглянути Кам’янець-Подільський, ми завітали до «кришталевих печер», що у селищі Крекче, яке межує з Тернопільською та Хмельницькою областями. Передати відчуття перебування у цих надзвичайно малих та незручних, але безмежно цікавих печерах - насправді важко. Вузькі коридори, які огортають тебе маревом, надають безліч позитивних емоцій. Над безкінечними ходами лабіринту звисає 42 метри гіпсу. Через це – ще одна назва «гіпсові печери». Утворилося це диво природи сотні тисяч років тому, коли нинішньою територією України знаходилося море. Саме воно вимило та кристалізувало кам’яні породи грунту, внаслідок чого ми отримали таку красу.

Наступною зупинкою було прекрасне місто Кам’янець-Подільський, де ми абсолютно випадково завітали на фестиваль повітряних куль, що теж  дало значний приплив емоцій. Але запланованою частиною подорожі був «Старий замок», що вдало розкинувся на скелях біля підніжжя міста. Мабуть, одне з найцікавіших місць екскурсії. Замок був побудований у ХІІ-ХІХ столітті та виконував функцію основного форпосту стародавнього Кам’янця-Подільського. Хотілося б згадати, що він входить до семи чудес України. Із цієї фортеці, що колись міцно обороняла місто, відкривається чарівний краєвид,  все, що здавалося таким недосяжним, опинилося на долонях наших рук. Особливо гарним є «Турецький міст» ХІV-XVII століття, що робить його найдавнішою інженерною спорудою в Україні. Ця переправа з’єднує півострів «старого міста» із фортецею, але насправді являє собою саркофаг, що приховує середньовічний арковий міст. А далі безкінечне бродіння спокійними, романтичними та мальовничими вуличками.

Кам’янець-Подільський відкрив перед нами неосяжний світ релігії, адже в цьому місті переплелося безліч соборів та церков різних вірувань. Це викликано тим, що за часи існування міста воно неодноразово завойовувалося багатьма народами, а значить і підпорядковувалося різним вірам. Варто відмітити церкву Святих Апостолів Петра і Павла, що була побудована 1580 року. В цій дивовижній споруді зіткнулося декілька стилів архітектури. Двір будівлі також неперевершений, його прикрашає статуя  Ісуса Христа в скорботі, що дуже дивно, адже ми звикли бачити його розп’яття. Вхід на подвір’я храму надійно оберігає  неймовірної зачарованості та краси  арка. Ходить легенда: якщо пройти крізь цю арку, торкнувшись її рукою, то загадане вами бажання неодмінно збудеться. Храм побудований людьми, які сповідували католицьку віру, і служба в ньому проходить польською мовою, що трішки було нам незрозуміло, коли ми перебували там. Вийшовши із церкви, неначе душею переносишся до іншого світу, опиняєшся в неймовірному садку серед безлічі статуй та дивовижних квітів, а із скелі милує око дуже гарний краєвид, який мало  поступається тому, що відкривався із «Старого замку» . На цьому перший день нашої захоплюючої екскурсії закінчився, і ми, переповнені емоціями, повернулися до готелю, де міцно заснули.

Наступний день розпочався із прогулянки по старій частині міста та детального огляду менш відомих пам’яток Кам’янця-Подільського. Перейшовши безліч мостів та житлових районів, перед нами розкинулася стародавня церква, яка побудована лише з дерева, не маючи жодного гвіздочка. Не дивлячись на те, що їй кілька сотень років, церква бездоганно збереглася. Мальовниче розташування святині заманює до себе дуже багато туристів. Церква розкинулася на березі річки Смотрич, а веде до неї  підвісний міст, на задньому плані її прикрашає дуже гарний, скелястий каньйон.

Далі свою красу нам відкрило селище Хотин, яке знаходиться у Чернівецькій області. Височенні мури популярної «Хотинської фортеці» надійно розкинулися на березі річки Дністер. Замок був побудований у XVI столітті і побачив немало подій впродовж свого існування. Його краса захоплює, саме тут можна побачити усю велич військового мистецтва тих часів. Перебуваючи всередині, одразу увагу привертає оздоблення фортеці, хоч воно було зроблене лише для комфортабельності ведення бою, але тонкий натяк на красу відчувається неозброєним оком. 

Наступним пунктом подорожі став Червоногородський водоспад. Саме в таких місцях можна сповна оцінити всю красу природи, навіть не враховуючи того, що це лише маленька частинка всієї величі, що дає нам стихія. Коли дивишся на цей шалений потік води, який змушує тебе на якусь мить завмерти під цей гул і просто вдивлятися, як біжить вода, починаєш розуміти, що ця солодка мить переходить  не в один десяток хвилин, тоді здається, що там можна стояти вічно… Щоб хоч трішечки довше помилуватися цією красою, ми розвели багаття і вирішили повечеряти. Ось таким, переповненим емоціями, був другий день нашої захоплюючої мандрівки.

Наступною позначкою на нашій карті стало селище Зарваниця. Розпочався невеликий дощ, але йому не вдалося зламати наших планів. Становлення Зарваниці народ оповив легендами, які дійшли до наших днів. Археологічні знахідки, виявлені на її території, засвідчують сліди людського поселення ще в період кінця мідно-кам’яного  -  початку бронзового віку. «Гродські та земські акти» підтверджують існування Зарваниці вже у XII столітті. Перша письмова згадка про неї відноситься до 1458 року. За народними переказами, з появою чудотворної ікони Богоматері пов’язують початки зародження Зарваниці. Місцина над стрипою стала надійним прихистком християнства під час лиховісного смерчу монголів на терени Русі-України. Неймовірне місце, яке пронизане віками, цілими століттями. І хоч більшість з її будівель була відбудована зовсім нещодавно та дух, який панував тут багато років до нас, повністю зберігся. Неймовірна святиня християнства знаходиться на цій святій землі. Ми всі із захопленням розглядали дивовижну релігійну архітектуру. За підказкою екскурсовода навіть виконали місцевий ритуал і написали свої бажання на папірцях та кинули їх до особливої каплички. Насправді було дуже цікаво.

Продовжило релігійну тему цього дня селище Оришківці, де знаходиться «джерело Святої Анни». Це ще одна із святиня України. Там ми відвідали церковну службу і поставили свічки за своїх близьких. Особисто я там був вперше, та багато хто казав, що все дуже змінилося. Найяскравішим моментом перебування у цьому релігійному містечку стало купання у святому джерелі. Якщо намагатися описати відчуття, то словами їх передати неможливо. Варто зауважити, що було досить холодно. Температура води стабільно тримала позначки семи градусів за Цельсієм, але це було не просто купання в крижаній воді, а щось більше. Легенди розповідають: якщо cкупатися у цій святій воді, то очищаєшся не лише фізично, але й духовно.

На цьому наша чарівна подорож  рідним краєм завершилася. Я дуже радий, що мені пощастило здійснити цікаву мандрівку.

Андрій САЛУХА,
учень 11-У кл. ЗОШ І-ІІІ ст. №4.

Джерело: "Вільним шляхом" від 11.12.2010 р.

1.jpg 2.jpg 3.jpg 4.jpg 5.jpg 6.jpg 7.jpg 8.jpg 9.jpg 10.jpg 11.jpg 12.jpg 13.jpg 14.jpg 15.jpg 16.jpg 17.jpg 18.jpg 19.jpg 20.jpg

Коментарі

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.