НАЙВАЖЛИВІШЕ

АФІША

МІСЦЕВІ НОВИНИ

НОВИНИ

ЧУТКИ

Через власні помилки та недопрацювання т.зв. мер намагається "викручувати руки" директорам шкіл?!

У одній з груп ДНЗ №2 неадекватно ставляться до дітей? (+ коментар) Але чи все так однозначно?

Cуддя Ківерцівського райсуду знову отримав квартиру?! (ОНОВЛЕНО)

Переглянути
більше чуток >>>

На головну

ОДИН ВЕСЕЛИЙ ДЕНЬ

З кожним роком ми дорослішаємо і хотілося б вірити, що і розумнішаємо. Дізнаємося чимало цікавого, але все ж не можемо віднайти відповіді на усі наші запитання. Ми все ще залишаємось допитливими, впертими, непосидючими дітьми. Ось і у мене виникло ще одне, можливо, смішне питання: «Що таке День захисту дитини, кого, хто і від кого захищає?».
Кажу відверто, що не пригадую ніяких особливих святкувань у цей день в часи свого дитинства. Чи то нічого й не було, чи то пам’ять дівоча… Ось тому й вирішила влаштувати для себе хоч один, серед однотипних буднів, безтурботний, сповнений дитячих веселощів день. От як усе відбувалося…

Вперше за останні місяці прокинулася о 9.30 і не відчула себе вичавленим лимоном. Енергія мене так і розпирала! Сонце за вікном нагадало, що сьогодні перший день літа, перший день розваг, літніх канікул і День захисту дітей.
З приємними спогадами про дитячі роки, згадками про школу я прямувала до енергетичного центру ківерцівських розваг, місця дислокації всіх і вся – міського стадіону «Колос»! Заходити туди було страшнувато. Звуки, які з відти лунали, м’яко кажучи, насторожували. Пропустила вперед кільканадцять дітлахів і переборовши свій страх ринула у невідоме. А там…а там кілька сотень тих, кого в цей день захищають і купка тих, хто взяв за це на себе відповідальність. На хвилину здалося, що я потрапила у вулик, у країну дитячих мрій, у дитинство. Аж стало трішки сумно, що для них я ще одна «тьотя»…

Несподівано для себе усвідомила, що свято розпочинається. Ось і перший мінус: ніхто з присутніх напевно й не зрозумів, що коїться. Хтось щось говорив у мікрофон, особисто я не почула жодного слова, хоча стояла неподалік. Все стало на свої місця коли почулися знайомі звуки маршу - нас вітав ківерцівський духовий оркестр. За ним слідували молоді чемпіони з тенісу, дзюдо, волейболу, юні вихованці з усього району:  Берестян, Городища, Дерно, Дідич, Жидичина, Журавич, Карпилівки, Озера, Олики, Суська, Цумані, Тростянця, Прилуцького, Холоневич і, звичайно, Ківерець. Вони стояли і дивилися на присутніх невинними сповненими надії очима, ніби чекали чогось у відповідь й ніби знали, що все це дійство для них.

«Дитячі олімпійські ігри»

Так жваво розпочався ІІ дитячий районний фестиваль фізичної культури та спорту. Далі глядачів чекали найцікавіші і хвилюючі миті дійства – змагання. Одночасно відбувалися показові виступи з танцювальної аеробіки, легкоатлетичний біг і футбол. Вслідкувати за всім було просто неможливо. Здавалося, що повітря було наповнене вибуховою сумішшю почуттів – радістю, сумом, впевненістю і страхом. Танцювальні колективи продемонстрували нам грацію тіла, бігуни – нові рекорди, а футболісти – величезне бажання перемоги.
Зупинюся саме на цьому виді спорту. Мене вразили навіть не кількість команд (а їх було аж 24!), а майстерність і впертість гравців. На кожному із трьох імпровізованих полів, протягом трьох годин, ні на мить не вщухали футбольні баталії. Команди змінювали одна одну і з нетерпінням чекали нових суперників. В такій запеклій боротьбі, на жаль, не обійшлося без важких травм (голкіпер команди ківерцівської ЗОШ№3 Михайло Поліщук отримав перелом руки, свято для нього продовжилось у кареті швидкої допомоги). Після такої втрати друзі по команді не здалися і, навіть, більше того – вони перемогли! Друге призове місце виборола команда четвертої школи міста Ківерець, а бронзу отримали футболісти з Цумані.

«Шкільна принцеса - 2009»

Побачити фінал змагань і порадіти разом з чемпіонами у мене не було часу. В районному будинку культури от-от мала розпочатися шоу-програма «Шкільна принцеса» і я поспішила туди. Як відомо, спішиш людей насмішиш. Ця приказка діє безвідмовно щодо усіх заходів в Україні, але будучи пунктуально людиною о 15.30 я вже стояла на порозі БК. Зайшовши в середину, прикро здивувалася – зал не був заповнений навіть наполовину, навкруги бігали діти, склалося враження, що нічого й не буде. Згодом, хвилин через 30-40 відкрилася завіса, почулися поодинокі аплодисменти, які переросли в овації коли на сцені, після слів ведучих, з’явилися квіти Землі – діти. Ці юні принцеси наповнили залу позитивними емоціями, світлою і чистою енергією. Десять прекрасних шкільних красунь насправді були королевами вечора. Після їх виступу послідкував танець, потім ще один і ще один… Я вже почала думати, що це черговий творчий звіт танцювальних колективів міста. Ви вже вибачайте за прямоту, але ж так хотілося побачити цих юних винуватців свята!

Несподіванкою став конкурс талантів. Всі підійшли до цього з усією серйозністю, хтось перевтілився у східну красуню, в чарівну принцесу, дитячу ляльку, професійну гімнастку інші співали, декламували вірші. Одним словом, їхнім батькам є ким пишатися. Цей конкурс не став винятком і журі мусило оголосити ім’я переможниці. Щасливицею вечора стала ….. (може відвідувачі напишуть ім’я, прізвище та школу – авт.), яка отримала титул «Шкільна принцеса - 2009».

«Парад бульбашок»

18.00 – дитяча година. Після такого насиченого активного відпочинку сил майже не лишилося, але мене переповнювало бажання продовжити цей чудовий день ще хоча б на годину. Озброївшись парасолькою я відправилася до Луцька. Тут розваги лише розпочиналися. На центральній площі міста відбувався парад мильних бульбашок. Такого завершення святкування Дня захисту дітей я й сама не очікувала. Їхавши туди уявляла як десятки маленьких діточок з батьками пускають у небо сотні, а то й тисячі мильних бульбашок. Натомість мене чекав ще один сюрприз, дитячою справою займалися дорослі. Молодь міста залюбки перейняла на себе таку нелегку справу. Веселощам не було меж. Та одна обставина змусила нас задуматись. Перед пам’ятником Лесі Українки зібрались люди, які протестували проти абортів. Тема дійсно актуальна, але навряд чи  хтось вслухався у трагічні історії коли навколо літали хмари бульбашок…

День добіг кінця і з ним закінчилася моя подорож у дитинство. Для себе я зробила висновок, що це свято існує з кількох причин, але головна полягає у бажанні дорослих оживити свої дитячі спогади, хоч на день забути про турботи і зробити світ кращим.

Нявка
2.06.09р.

6.jpg 3.jpg 2.jpg 8.jpg 22.jpg 12.jpg 18.jpg 15.jpg 17.jpg 11.jpg 4.jpg 1.jpg 7.jpg 14.jpg 5.jpg 16.jpg 20.jpg 9.jpg

Старі коментарі

Коментарі

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.