
Освіта > Інше | 30.10.11 р. |
ЗУСТРІЧ З ЮНІСТЮ…

Школо рідна – ти світило в небі
У тьмі прозрінь і мороці доріг.
Я все життя вертаюся до тебе,
Переступаючи із трепетом поріг.
22 жовтня шкільний дзвінок покликав випускників, педагогів, учнів та батьків – усіх, чиє життя пов’язане з Ківерцівською міською школою №1, на урочистий ювілей. У районному Будинку культури імені Михайла Ковальова із неприхованою радістю зустрілися колишні однокласники, ветерани освітянської ниви.
В усіх святкові, урочисті лиця,
І радісно стурбовані серця,
Сьогодні свято – 80 річчя,
Матуся-школа наша, відміча.
Ведучі урочистого ювілею: випускники Світлана Кулішевич, Віктор Обдар та вчитель зарубіжної літератури Галина Михайлівна Книш розповіли про історію створення навчального закладу.
Історія школи нерозривно пов’язана з розвитком нашого населеного пункту. Ківерці – місто відносно молоде. Його виникненню сприяло бурхливе будівництво залізниці у 1870-1873 роках. Місто зростало. Виникала потреба у навчанні дітей. На початку 20-х років у приміщенні ремонтної майстерні (де нині дистанція колії) відбувалися заняття з першими школярами. Потім класи знаходилися в приміщенні колишнього залізничного клубу (нині РАЦС) і через дорогу, де була контора млину. Пізніше почала працювати початкова 4-х річна школа. Згодом вона стала семирічкою.
Сьогодні на її території розміщені районний відділ освіти та ЦДЮТ.
Населення міста невпинно зростало і тому виникла нагальна потреба у будівництві нової школи. Батьківський комітет звернувся з клопотанням до Волинського обласного шкільного округу про сприяння у виділенні земельної ділянки для побудови нового освітянського закладу. Завдячуючи активній діяльності директора школи Айлази Соломона, будівництво закладу розпочалось з липня 1931 року. У листопаді того року приміщення до навчання було вже готове.
У 1931-1932 навчальному році 7-й випускний клас закінчили 48 учнів. А вже наступного року до першого класу зарахували 99 дітей. Щороку добудовувались нові приміщення. Поряд будувалося житло для вчителів. В учбовому закладі навчалися не тільки ківерчани, але й діти з навколишніх сіл.

У роки навчальної окупації навчання не проводилося. Починаючи зі звільнення Ківерець від фашистських загарбників, з 1944 року, школа стала функціонувати як навчальний заклад. З 1946-го вона отримала назву Ківерцівська середня школа №1.
- Школа завжди виконувала просвітницьку роль у житті ківерцівської громади, незважаючи на нелегку долю, – зазначила у виступі директор закладу Світлана Федорівна Люшук. – Школа – осередок освіти та духовного зростання, естетичного виховання та педагогічних відкриттів. Тут вчили і учать працювати, любити людей праці, вчать жити за законами совісті: залишати за собою не пустелю, а скарби людської доброти, щедрості.
Багатюща історія закладу. Є чим і ким гордитися. Серед випускників багато лікарів, вчителів, науковців, політичних діячів, спортсменів, кваліфікованих працівників різних галузей та просто хороших людей.
Учні школи і нині неодноразово захищають честь краю на обласних, районних конкурсах олімпіадах, змаганнях. Добре організована спортивно-масова робота. Діти займаються у різних гуртках, факультативах. Ми намагаємося піднести імідж школи, щоби належно зустріти наступні ювілеї.
Світлана Федорівна висловила щиру подяку спонсорам, випускникам, батькам, які допомагають вирішувати проблеми благоустрою та ремонтів шкільних приміщень.
У залі зібрались випускники різних поколінь, років. Доля розкидала їх по різних куточках країни. Але в цей день їх єднала любов до Ківерець і школи, що дали їм путівку в життя.
Яворський Орест Петрович – випускник 1951 року - з особливим хвилювання і трепетом приїжджає з Києва у наше містечко. Він висловив щиру подяку вчителям за те, що передали свої знання. Атестат зрілості, виданий Ківерцівською середньою школою №1, завжди служив перепусткою до вступу у вищі навчальні заклади.
Орест Петрович назвав плеяду педагогів, які відіграли значну роль і стали прикладам у житті вихованців.
В першу чергу, це директор школи Григорій Петрович Шаповал - математик, Вчитель з великої літери. Віталій Олександрович та Галина Миколаївна Халецькі захопили своїх вихованців у гуманітарні науки.
Про усіх вчителів можна розповідати багато, адже кожен заслуговує на особливу шану і повагу.
Ювілей зібрав багатьох випускників, яких поєднує школа. У 1945 році приїхав із Запоріжжя Микола Антонович Онуфрійчук. У своїх спогадах він пригадав директора Віктора Михайловича Чебліна, який був хорошим спортсменом, істориком, музикантом, організував учнівський та учительський хорові колективи; про своїх педагогів, які давали хороший рівень знань. З особливою теплотою, Микола Антонович розповів про однокласників, що в Туркменістані і в далекій Австралії стали відомими людьми.
До вітань долучилися випускник 1968 року Валерій Миколайович Волянюк, випускник 1998 року Володимир Леонтійович Романюк, випускниця 2011 року Наталя Вікторівна Сардачук. Андрій Іванович Яковлюк, випускник 1995 року, священик Свято-Миколаївського храму від імені своєї великої родини, які є випускниками школи, привітав шкільну громаду з 80-річчям ЗОШ №1, подарував педагогічному колективу ікону Божої Матері Семистрільної.
Лебединою піснею пролітають шкільні роки. Але це найкращі роки нашого дитинства і юності. І де би ми не були, завжди у пам’яті залишаються світлі спогади: рідна школа, батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка в шкільному дворі.
Славу Ківерцівської середньої школи №1 творили і примножували її директори. Добрі слова сказані на адресу Соломона Айлози, Олександра Сергійовича Чернявського, Миколи Сергійовича Павленка, Смольніка, Григорія Петровича Шаповала, Д.Б. Андрущенка, Василя Марковича Ткаченка, Віктора Михайловича Чебліна, Іллі Яковича Гришая, Петра Петровича Мельничука, Лідії Іванівни Киселюк, Володимира Гнатовича Пастушука, Адама Миколайовича Брошка, Олександра Сергійовича Сахарука, Івана Івановича Стецьковича.

20 років очолювала колектив педагогів та учнів школи Лідія Іванівна Киселюк. «Тяжко було, - пригадує вона, - але школа №1 була завжди першою! 52-53% школярів поступали у вищі навчальні заклади. У 1963 році тут навчалось 1400 учнів, було 44 класи, 75 вчителів, 27 чоловік технічного персоналу. Традиції, започатковані попередниками, множилися, проводилися цікаві заходи, шкільні вечори, свята, спортивні змагання. Кваліфіковані педагоги давали дітям не тільки високі знання, але й вчили патріотизму».
Лідія Іванівна зауважила, що болісно сприймати зруйноване приміщення частини школи, але місцевій владі треба підтримати пропозиції випускників і запланувати нове будівництво сучасного навчального закладу. Приєднався до її пропозиції Адам Миколайович Брошко та Іван Іванович Стецькович. Вони, як колишні очільники установи, розповіли про життя школи в роки перебудови і становлення Незалежності України.
Від імені ветеранів педагогічної ниви виступила вчитель початкових класів Галина Савелівна Дейна. Одержавши призначення після закінчення інституту в Ківерцівський район, вона працювала вчителем 1-3 класів. Пригадала, що в той період біля школи було багато квітників, дослідних ділянок. Вчителі віддавали дітям все тепло своєї душі, навчали любити рідний край, бути мудрими і виваженими.
Валентина Олександрівна Наумчик нині працює і проживає у Києві. ЗОШ №1 – це для неї школа першого педагогічного досвіду. Тут промайнули кращі роки її молодості. Вчительська праця виховала наполегливість і здатність долати труднощі. Цей досвід відіграв у житті Валентини Олександрівни велике значення..
Велике воно – вчительське серце. Частіше, ніж в інших, болить воно ночами, бо вміщується в ньому біль і радість усіх вихованців.
З щирими словами подяки за нелегку вчительську працю учні школи подарували ветеранам педагогічної ниви квіти.
Історію школи нині творять директор Світлана Федорівна Люшук, 35 педагогів і працівників. Вони талановиті, енергійні, добрі і справедливі люди, які мають золоті руки і золоті серця.
Привітати ювілярів прийшли голова районної державної адміністрації Леонтій Кричкевич і голова районної ради Михайло Марчук. Вони запевнили присутніх, що влада не стоїть осторонь вирішення проблеми першої школи і пообіцяли, що в недалекому майбутньому допоможуть у будівництві закладу. Цінний подарунок вручила секретар міської ради Людмила Михайленко.
Відзнаки районного відділу освіти вручили колективу начальник районного відділу освіти Юрій Барчук, голова профспілкової організації Євгенія Бабійчук і методист райвідділу освіти Ірина Сорочинська.
Вітали і колеги: директор експериментальної школи Світлана Свиновей, директор ЗОШ №3 м. Ківерці Раїса Кубова і директор еколого-натуралістичного Центру Ганна Стецькович.
Іменний торт і «Многая літа» у виконанні колективу «Свічадо» і всіх учасників заходу віншували завершення такого чудового свята. Директор Світлана Люшук подякувала всім, хто відгукнувся на запрошення і розділив радість ювілею.
Ще довго будуть згадуватися чудові виступи учасників шкільної художньої самодіяльності, педагогів, випускників, аматорського народного жіночого ансамблю «Свічадо» під керівництвом Валентини Стадницької.
Адміністрація школи дякує меценатам, випускникам за фінансову підтримку: депутату Волинської обласної ради Леху І.Б., депутатам Ківерцівської міської ради Дмитруку І.Й., Смірновій І.Б., Скуді М.А., підприємцям Смірнову Б.В., Гуту В.В., директору ДП «Ківерцівське ЛГ» Рибчинському О.П., голові об’єднання церков ЄХБ Волині Чайці В.Г.
Інна ТЕТЮРКО.
Фото Інни ЛЕВАСЮК.
Джерело: «Вільним шляхом» від 29.10.11 р.
За цим посиланням можна переглянути фоторепортаж зі свята – «80-річчя ПЕРШОЇ ШКОЛИ м. КІВЕРЦІ»
Коментарі
Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.
Ще нема
КОМЕНТУВАТИ
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.