| ̳ñöåâ³ íîâèíè • 22-10-11 ð. |
Ïåðåãëÿäè: Today_and_all_counter |
По�адовці, депутати нашої мі�ькради та директор ЦДЮТ з де��тиденним візитом відвідали Францію
ШЛЯХИ СПІВПР�ЦІ“Мо� любов до вітчизни не змушує мене закривати очі на до��гненн� іноземців.�
Вольтер.
Про �тандарти житт� в державах Європи, о�новні європей�ькі цінно�ті та �к (і чи варто?) ними керувати�� молодим люд�м у �у�пільному житті нашої країни, говорила у мі�ькій третій школі �екретар мі�ької ради Людмила МИХ�ЙЛЕ�КО, �ка нещодавно повернула�� з робочої поїздки до Франції, ділила�� враженн�ми та набутим до�відом з учн�ми - пред�тавниками у�іх ківерців�ьких шкіл.
Подорож за кордон �тала можливою завд�ки поль�ьким колегам: уже четвертий рік по�піль Ківерців�ька мері� �півпрацює з ґміною Пшиґодіце – �аме вони запро�или ківерчан приєднати�� до відвідин французької провінції Лютре, з керівництвом �кої пол�ки о�ь уже де��ть років підтримують дружні зв’�зки та обмінюють�� до�відом. (�міна — найменша адміні�тративна одиниц� в Польщі, мі�то, �ело або група �іл і мі�т – ред.)
Разом з Людмилою Михайленко делегацію пред�тавл�ли директор мі�цевого ЦДЮТ Ле�� Куліба, провідний �пеціалі�т мі�ької ради Таї�і� Цюрак та депутат мі�ької ради Сергій Трет�к, �кий за ча� роботи у мі�ькій раді активно розвивав міжнародну �півпрацю з Польщею та Францією.
Прот�гом де��ти днів перебуванн� у Франції поль�ькі та україн�ькі го�ті знайомили�� з органами мі�цевого �амовр�дуванн�, вивчали роботу �іль�ького�подар�ьких підприєм�тв і, зві�но, огл�дали найвизначніші мі�ц�, �кими пишають�� французи: Собор Паризької Богоматері, Ейфелеву вежу, Монмартр, Тріумфальну �рку, Єли�ей�ькі пол�… у Парижі, а також неофіційну �толицю Європи Стра�бург з його будівл�ми Ради Європи, Європей�ького �уду з прав людини, Європей�ької аудіовізуальної об�ерваторії, а також Європей�ького Парламенту (на фото).
Тепла зу�тріч, гідний діловий прийом без зайвої помпезно�ті та метушні, кон�труктивне �пілкуванн� на рівних - �ко�ті іноземних колег, �кі, за �ловами Людмили Павлівни, за�луговують на велику повагу.
Казкова кра�а великих тури�тичних мі�т, охайні�ть та мальовничі�ть території кожного будинку у маленьких провінці�х, передовий до�від веденн� го�подар�тва, ви�ока культура поведінки та �пілкуванн� мі�цевих жителів, відкриті�ть і толерантні�ть, розвинене відчутт� відповідально�ті - результат �к багаторічної праці та вдо�коналенн�, так і �повідуванн� �воїх національних цінно�тей.
Які ж національні цінно�ті дл� європейців є найголовнішими? �айперше - це �вобода думки та дії і у�відомленн� кожним громад�нином �воєї державно�ті та національно�ті.
«Мандруючи Польщею, �імеччиною та Францією, ми помітили, що майже на кожному будинку, у звичайний робочий день, а не лише у державне �в�то, розвіюєть�� національний прапор. �аші західні �у�іди радіють від у�відомленн� �воєї належно�ті до поль�ької, німецької, французької нації», - зауважила Людмила Михайленко.
Пред�тавл�ючи нашу рідну землю на урочи�тій зу�трічі поль�ько-україн�ької делегації з керівництвом Лютре, Людмила Павлівна говорила не мовою міжнародного �пілкуванн� – англій�ькою; вона хотіла, щоб у �тінах мерії французького мі�та звучала україн�ька мова. «Можливо про Україну не так багато відомо у �віті, але це дуже гарна країна з чудовими, щирими, працьовитими людьми, �кі �в�то бережуть і цінують �вої традиції», - �казала �екретар мі�ької ради, презентуючи французам книгу про Волинь та вишитий рушник, �имвол о�новних �імейних цінно�тей українців.
Розповідь про рушник - відбитт� культурної пам’�ті народу, неодмінний атрибут, �кий �упроводжує наш народ у в�іх о�новних життєвих поді�х, - іноземці зрозуміли і без перекладу: почали аплодувати, не дозволивши договорити перекладачу.
«Чому�ь, �аме пі�л� цих �лів ми відчули надзвичайно тепле �тавленн� і повагу з боку іноземців. Спілкуючи�ь там з ними на рівних, ми зробили дл� �ебе ще один важливий ви�новок: у на� – українців - є в�і можливо�ті жити так, �к наші європей�ькі колеги», - �казала Людмила Михайленко.
До �лова, під ча� перебуванн� за кордоном, нашим пред�тавникам неодноразово доводило�� чути приємні �лова �погадів пол�ків про чудовий ви�туп ківерців�ьких вихованців ЦДЮТ на міжнародному фе�тивалі «П’�ть регіонів Європи», �кий відбув�� два роки тому у Пшиґодіце. Іноземці вважають україн�ьких дітей надзвичайно �півучими і талановитими, а їх на�тавників – креативними профе�іоналами, май�трами �воєї �прави.
О�кільки шл�хи майбутньої �півпраці – це робота з молоддю, наші поль�ькі колеги планують запрошувати керівників гуртків Ківерців�ького ЦДЮТ (директор Ле�� Куліба) з метою навчанн� поль�ьких діток ми�тецтву �піву і танцю.
За �ловами Людмили Павлівни, �півпрац� з іноземними колегами продовжуватиметь�� і надалі. «В першу чергу – це робота з молоддю, напи�анн� �пільних проектів не лише на мі�цевому рівні, а й європей�ьких проектів. Це ми вже обговорювали у мерії Лютре», - за�вила �екретар мі�ькради.
«�аші поль�ькі друзі планують приїхати до Ківерець у травні на�тупного року. �ад форматом, змі�том та планом цих відвідин ми наразі працюємо; �подіваємо��, що візит іноземців �півпаде �аме зі �в�ткуванн�м Днів Європи. Будемо продовжувати те, що почали разом із відділом о�віти в плані залученн� дітей до громад�ької ді�льно�ті: щоб вони розвивали �вої творчі здібно�ті, чітко окре�лювали вла�ну мету в житті та шл�хи її реалізації, а ща�ливе майбутнє молоді – це �вітле майбутнє нашої держави. Лише активні в житті �у�піль�тва ціле�пр�мовані люди виведуть нашу країну на європей�ький шл�х розвитку», - під�умувала Людмила Михайленко.
Інна Б�ТЕ�ЧУК.
Довідково:
Проведенн� днів Європи у нашому мі�ті почало�� з 2003 року за ініціативи мі�ького голови Володимира Жгутова з метою реалізації �тратегічного кур�у України на євроінтеграцію та підвищенн� рівн� поінформовано�ті про змі�т національних інтере�ів та мету євроінтеграції. �ині Володимир Жгутов продовжує активно підтримувати цю роботу, зу�трічаєть�� з мі�цевою молоддю та гуртує навколо �ебе однодумців. Так, результатом �пільної ді�льно�ті відділу о�віти та мі�ької ради �тали на�тупні проекти:
- «Майданчик дл� маленьких мешканців мі�та» (�ічень-червень 2010-го) �тав першою ла�тівкою у �праві розвитку європей�ьких �тандартів �півжитт� у мі�ті.
Шл�хи фінан�ового залученн� молоді до реалізації мети проекту були різноманітні. Перші вне�ки зробили школи мі�та, провівши платні ди�котеки та концерти. У лютому районний Будинок культури �тав мі�цем на�тупного благодійного заходу – зу�трічі молоді мі�та із �уча�ними рок-гуртами обла�ті. Родзинкою фінан�ової підтримки проекту був танцювальний марафон за уча�тю кращих танцювальних пар учнів�ької молоді, �кий зібрав близько 500 гл�дачів.
Дит�чий майданчик го�тинно зу�трів маленьких мешканців Ківерець на День захи�ту дітей, а учнів�ька молодь отримала змогу зрозуміти важливі�ть добродійництва, заохотити лідерів до подальшої активної ді�льно�ті та �півпраці.
- Проект «Дит�ча громад�ька приймальн�» (лютий – березень 2011-го) був націлений на підвищенн� рівн� обізнано�ті лідерів мі�ьких шкіл із роботою органів мі�цевого �амовр�дуванн�, набутт� такої європей�ької цінно�ті �к громад�н�ька культура, навичок громад�ького ді�ча. Безпо�ередн� робота дала �вої позитивні результати: у ході реалізації проекту лідер�ька група у школах провела анкетуванн� «Я і моє мі�то», результати �кого були оголошені на громад�ьких �луханн�х у мі�ькій раді та обговорені шл�хи вирішенн� проблеми �творенн� молодіжного клубу, твердого покритт� дороги до однієї із шкіл мі�та.
– Мета проекту «День Європи – �в�то дл� в�іх» - було надати можливі�ть молоді продемон�трувати об’єднанн� творчих можливо�тей шкіл мі�та у єдиному задумі. Урочи�та хода, концерти, май�терн� боді-арт, віртуальна подорож по країнах Європи – �в�то видало�ь невимушеним і по-�імейному затишним. Сценари�тами, ведучими і уча�никами дій�тва були лідери мі�ьких шкіл, а координаторами проекту – �екретар мі�ької ради, методи�ти з виховної роботи РМК, педагоги.
Партнер�ька ді�льні�ть відділу о�віти, шкіл та мі�ької ради дала можливі�ть певним чином глобалізувати ми�ленн� і вчинки молоді, дозволила плекати молодого українц� �к громад�нина �вого мі�та, України, Європи і �віту: вчити�� толерантно�ті, міжкультурного взаєморозумінн� на благо громади, мі�та, країни; �при�ти розумінню економічних �оціальних факторів, �кі визначають наше житт�, щоб ді�ти разом, аби змінити �віт на краще, �тати го�подар�ми �вого мі�та; напрацювати здатні�ть змінювати�� �амому та неконфліктно змінювати об�тавини з тим, щоб до��гти по�тавленої мети.
Джерело: "Вільним шл�хом" від 22.10.11 р.
| Àðõ³â íîâèí |
- 2017 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü
- 2016 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2015 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2014 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2013 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2012 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2011 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2010 ð³ê: ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
Êîìåíòàð³
Óâàãà! Ðåäàêö³ÿ ñàéòó íå íåñå â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà âèñëîâëþâàííÿ êîðèñòóâà÷³â ñàéòó, çàëèøåí³ íèìè ó êîìåíòàðÿõ. Çà çì³ñò êîìåíòàðÿ â³äïîâ³äຠéîãî àâòîð.
-
- ÂÊîíòàêòå
-
24/10/11
трет�к, xxxx xxxxxx, кругом пролізе, а землевпрор�днику краще потрібно займати�� �воєю роботою, а не водити людей за ні�..... та їздити по відр�дженн�х. земельних питань в мі�ті ви�тачає
цікавий �погл�дач
ÊÎÌÅÍÒÓÂÀÒÈ
Ìàºòå ùî äîäàòè, çàïåðå÷èòè ÷è ïðîêîìåíòóâàòè? Ïèø³òü çà äîïîìîãîþ ôîðìè ï³ä öèì àáçàöîì. Ïåðåêîíëèâî ïðîñèìî îçíàéîìèòèñü ç Ïðàâèëàìè ðîçì³ùåííÿ êîìåíòàð³â.













