| ̳ñöåâ³ íîâèíè • 25-06-11 ð. |
Ïåðåãëÿäè: Today_and_all_counter |
Вірші ківерчанки �іни Кручкової
Творчі�ть наших читачівДуже цікавим і непро�тим �кладало�� житт� нашої ківерчанки �іни Кручкової, �ку дол� в �вій ча� закинула в далеке зарубіжж�. Т�жко працюючи в чужих кра�х, �умуючи за рідною домівкою, �воєю родиною, відчуваючи но�тальгію за рідним краєм, вона у кожну вільну хвилину – чи то вночі, а чи рано-вранці – брала до рук блокнот і ручку і виливала �вою тугу за Україною.
Вона творила вірші - вірші-�погади, вірші-роздуми, вірші про �вій край, �кі й пропонуємо читачам газети “Вільним шл�хом� напередодні великих державних �в�т - Дн� Кон�титуції і 20-річч� �езалежно�ті України.
Кажуть, велике бачить�� на віддалі. Житт� �іни Іванівни – зразок того, �кою є туга кра�н за рідною землею у тих, хто змушений працювати далеко від України.
Інна Б�ТЕ�ЧУК.
�а фото �нни ЯКИМЧУК: �.І. Кручкова.
МОЯ УКР�Ї��
Коли розквітне мо� Україна,
Мо� Україна – рідна мо� мати,
Коли покличе мене додому,
І �каже приїжджати?
І � приїду в Україну,
�е буду жалкувати
Я за чужою �тороною,
Бо � хочу згадати.
Коли була � ще малою
І ходила до школи,
І � любила �вою Україну
Як ніхто й ніколи.
Що �тало�ь з тобою,
Мо� Україно,мо� рідна� ненько?
Що � живу в чужій �торонці
І � вже не маленька?
Мені так хочеть�� бути малою,
Як та мала дитина.
Скоріш розквітай, мо� Україно,
Мо� рідна Батьківщино.
І � приїду в Україну,
І поклоню�ь низенько,
І впаду � на коліна перед тобою,
Мо� рідна� ненько.
Про�ти мене, мо� Україно,
Мо� рідна� ненько,
Що не з тобою � тепер,
Мо� дорога рідненька.
Про�ти мене, мо� Україно,
Як мати прощає дитину,
Спішу вернути�ь до тебе, мо� Україно.
В чужій �тороні не загину.
Про�ти мене, мо� Україно,
Про�ти за в�е на �віті,
Бо ми в тебе, наша ненько,
Твої рідні діти.
Герцелі�, 20 грудн� 2006 р., 2 год. ночі.
�ОСТ�ЛЬГІЯ
Батьківщино мо� неозора,
Україно мо� дорога,
Як мені тут в чужім краї
Болить за тобою душа.
Хотіла б � мати крила,
Щоб птахомдо тебе летіти.
Той ча� дочекати�ь не�ила,
Там ждуть мене рідні діти.
�о�тальгі� за рідним краєм
Мучить душу мою щодн�.
І �к дочекати�ь, не знаю,
Того бажаного дн�.
Коли прилечу в Україну,
Де �тане мо� нога,
Цілуватиму рідну землю,
Україно мо� дорога.
Моє �ерце завжди з тобою,
Україно мо� дорога,
І �к за Полі�ьким краєм
Тужить зболена душа.
Хто не був від тебе далеко,
Той не може цього �казати
Дл� мене, мо� дорога Україно,
Ти �к рідна� мати.
Я люблю тебе рідний краю,
Тільки в �нах тебе зу�трічаю,
Коли поверну�ь � – не знаю,
�ле �ерцем цього бажаю.
Я не зраджу тебе ніколи,
Хоч живу в чужій �тороні,
Я буду завжди з тобою -
І в радо�ті, і в біді.
16 жовтн� 2007 р., Єру�алим, 6.30 ранку.
Джерело: «Вільним шл�хом» від 25.06.11 р.
| Àðõ³â íîâèí |
- 2017 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü
- 2016 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2015 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2014 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2013 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2012 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2011 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2010 ð³ê: ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
Êîìåíòàð³
Óâàãà! Ðåäàêö³ÿ ñàéòó íå íåñå â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà âèñëîâëþâàííÿ êîðèñòóâà÷³â ñàéòó, çàëèøåí³ íèìè ó êîìåíòàðÿõ. Çà çì³ñò êîìåíòàðÿ â³äïîâ³äຠéîãî àâòîð.
-
- ÂÊîíòàêòå
-
Ùå íåìà
ÊÎÌÅÍÒÓÂÀÒÈ
Ìàºòå ùî äîäàòè, çàïåðå÷èòè ÷è ïðîêîìåíòóâàòè? Ïèø³òü çà äîïîìîãîþ ôîðìè ï³ä öèì àáçàöîì. Ïåðåêîíëèâî ïðîñèìî îçíàéîìèòèñü ç Ïðàâèëàìè ðîçì³ùåííÿ êîìåíòàð³â.














