| Інше | 25.02.12 р. |
ЗМОГЛА ГРУЗІЯ! І УКРАЇНА ЗМОЖЕ!
…Україна одна з небагатьох країн на пострадянському просторі, яку обійшли надто серйозні проблеми, в тому числі етнічні і військові кровопролиття. І слава Богові. Цим потрібно дорожити. Думаю, це заслуга й усіх українських президентів. Хоча розумію, у будь-якій країні громадяни завжди незадоволені владою, це гарна риса – вона стимулює людей до кращого майбутнього.
Тож у Грузії в 2004 році було ухвалено рішення кардинальне виправляти ситуацію в різних напрямках. Змінювати економічну систему, правоохоронну, оборонну тощо. Єдина команда, яка прийшла до влади, розуміла: треба реформувати все.
Відомому грузинському економістові Кахі Бендукідзе належать слова: «Усе продати, крім совісті». У володінні держави нині залишається газотранспортна магістраль, залізниця і землі державного призначення. Решта – у приватних руках, включаючи аеро- і морські порти. Грузія від цього тільки виграла. Прийшли потужні інвестори, які вкладають величезні кошти в розвиток індустрії та інфраструктури.
Потрібно було терміново міняти правоохоронну систему. Як? Насамперед, вирішили цивілізувати ті дії, з якими постійно стикаються громадяни. Вони ж наші. А не так, що міністерство внутрішніх справ і правоохоронці – недоторканні вершителі доль, а люди – щось другосортне. Через такий стан речей виникають суцільні проблеми. Цю систему повністю переробили – для того, щоб дати населенню максимально гарні послуги. Створили нову патрульну службу, скасувавши ДАІ. Протягом одного дня звільнили сімнадцять тисяч даішників. Кілька місяців цієї служби не існувало. І в Грузії, де є багато анекдотів про грузинських джигітів, які не зупиняються на світлофорах, не сталося нічого страшного. Країна не потрапила в безодню дорожньо-транспортних пригод. Не було сплеску правопорушень.
За цей період провели іспити й найняли нових службовців. В американських фільмах бачимо патрульних, які займаються автодорожніми інцидентами, затримкою злочинців і сварками у дворі. От і ми створили щось подібне. З сімнадцяти тисяч звільнених чотири тисячі після іспитів повернулися, потім по ходу справи вони почали відсіватися: хтось сам пішов, зрозумівши, що не справляється, когось заарештували за те, що «працював» по-старому. А хтось залишився і добре працює.
Міністр внутрішніх справ Грузії Вано Мерабішвіли називає патрульну службу сервісом для населення. Чого досягла влада? За п'ять років правоохоронна система за довірою населення посіла друге місце після Патріарха.
– Нам про таке тільки мріяти.
– У Грузії щодня крали десятки автомобілів. Останні чотири роки реєструється два-три випадки, це навіть не крадіжки, зазвичай батько не дозволяє синові брати машину, а той тихцем сідає за кермо.
– І як же вдалося припинити крадіжки машин?
– Зруйнували всі так звані схеми. Що робили з краденим автомобілем? Або вивозили в «чорні діри»: до Абхазії чи Південної Осетії, або здавали на запчастини. “Дахували” правоохоронці. Схему знищили – стало не вигідно красти. Не тому, що зникли злочинні наміри, просто зникла можливість збувати. Не можна вивезти за межі країни, не можна здати на території країни на запчастини. Гаплик, як кажуть в Україні.
Нині машини навіть не зачиняють. Можуть ключі залишити в замку запалювання. Ніхто пальцем не торкне. Якщо, звичайно, авто стоїть у належному місці. Інакше можуть евакуювати на штрафмайданчик.
Одночасно створювали умови для даішників. Раніше вони одержували зарплатню від 10 до 20 доларів. Це спонукало до беззаконня. Підвищили зарплату. Рядовий працівник патрульної служби одержує мінімум 800 доларів. Зі стажем зарплата зростає. Відповідно – безкоштовне обмундирування, сучасний автомобіль, оснащений комп'ютером. До речі, приїхавши в Грузію, ви відразу можете орендувати автомобіль, якщо є водійське посвідчення. Вам не потрібне доручення. Нині ухвалили рішення: можна навіть не носити із собою водійське посвідчення. Якщо не порушуєте правила, вас ніхто не зупинить. По комп'ютерній системі відбувається миттєва ідентифікація: машина законна, викрадена чи під підозрою…
Наприкінці минулого року у всіх аеропортах зробили для громадян Грузії при в'їзді в країну електронне проходження кордону: прикладаєш паспорт, потім великий палець. Витрачаєш секунди й немає фізичного контакту з прикордонником. Тобто немає черг і хабарів.
Якщо цей експеримент виправдається, він пошириться на всіх подорожніх.
У Грузії знизили і максимально зменшили кількість податків, залишили шість. Прибрали деякі мита, особливо на товари, що сприяють розвитку промисловості, наприклад, верстати, устаткування тощо.
Податковий кодекс постійно удосконалюється. Коли його було вперше ухвалено, виникло багато опору, тому що люди звикли не платити податки, не розуміючи, що так поповнюють бюджет. У 2003 році бюджет Грузії становив лише п'ятсот мільйонів доларів! Дев'яносто відсотків економіки було в тіні. За чотири роки бюджет збільшився десятикратно – до п'яти мільярдів доларів. Великих підприємств не з'явилося, було наведено порядок.
У Грузії були драматичні проблеми з нафтою й енергетикою. Країна в буквальному сенсі жила в темряві. Через два роки, в 2006-ому, країна вже була повністю освітлена. Більше того, з 2007 року Грузія стала експортером електроенергії в усі сусідні країни. З минулого року ми продаємо її через Туреччину в Європу. В 2008 році була російсько-грузинська війна, а в Росію ми продавали електроенергію. У нас було моральне право вчинити інакше, але виходячи з того, що ми європейці, не стали порушувати домовленості і контракти. Ні після того як Росія ввела ембарго на всю продукцію з Грузії в 2006 році, ні після війни, коли російська вояччина напала в серпні 2008 року під абсолютно цинічним приводом примусити Грузію до миру. Насправді була інша надумана причина – захист інтересів громадян Росії в Цхінвалі. По-перше, звідки там з'явилися громадяни Росії, коли історично, включаючи радянський період, це була територія Грузії, там жили громадяни Грузії. По-друге, що ж тоді робили російські танки в 25 кілометрах від столиці Тбілісі? Але повернуся до вашого питання.
Реформи тривають. Нововведення минулого року: до податкового кодексу внесено зміни, за якими компанія, що має обіг у двісті тисяч ларі, (сто сорок тисяч доларів), звільняється від сплати ПДВ при імпорті й експорті відразу на кордоні. Тобто поставив товар, реалізував – тоді заплати ПДВ. Це певні канікули для представників бізнесу, це більші обігові кошти, що стимулює розвиток бізнесу.
Якщо не скасовувати деякі податки й не спрощувати ведення бізнесу, то інвестор не прийде. Сьогодні багато країн прагнуть заманити до себе інвесторів, вибачте за слово «заманити». Вони роблять усе, відбувається шалена конкуренція. А гроші у світі є, і дуже багато. Інша річ, куди інвестор їх вкладе, де привабливіші умови. Він вивчає всі рейтинги, які складають різні міжнародні організації, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд.
Нас ці міжнародні інституції з року в рік ставлять у перші п'ятнадцять країн за різними показниками. А от щодо реєстрації власності – Грузія взагалі перша країна у світі.
Торік Європейський союз вивчив ситуацію в Грузії й визнав її найнебезпечнішою країною на європейському континенті. Потенційний інвестор на все це реагує. Тож не дивно, що тільки за 2007 і довоєнний період 2008 року в Грузію було інвестовано два мільярди доларів приватних коштів. Прямі інвестиції в 2011 році склали понад півтора мільярда доларів.
Ми, наприклад, запропонували такі умови. Тільки в Тбілісі було триста казино. Ми розуміли, що в тій ситуації, у якій жила Грузія, це практично відмивання грошей. У Тбілісі встановили дуже високі ставки з ліцензування казино. Залишилося три великих. Зате в курортному Батумі встановили мінімальну вартість. Більш того: якщо приходить інвестор, який будує готель на сто номерів і більше в Батумі, у Кобулеті, у новому курортному місті Анаклія, то йому надається безкоштовна земля, безкоштовний дозвіл на казино і на п'ятнадцять років звільняється від податку прибуток у готельному бізнесі. Правда, тепер у Батумі для новачків уже трошки інші умови, ринок наситився.
– А що за диво задумали в Анаклії?
– Новий суперсучасний курорт ініціював чотири роки тому Президент. Там мають побудувати шістнадцять різних готелів з інфраструктурою плюс яхтклуб. Держава замовила іспанським архітекторам проекти й запропонувала їх втілювати інвесторам. Торік до мене зверталися: «Можна ми теж візьмемо участь, якийсь проект оберемо». Ні, вже все зайнято. Три готелі побудовано, одночасно будується ще десять.
Ще раз зазначу: неможливо реформувати один напрямок без другого, третього, четвертого... Неможливо взагалі щось робити без освічених людей. Тож потрібно міняти систему освіти. Що ми, власне, й робимо. Почали з уведення загальнонаціональних державних іспитів. Була велика протидія, бо сфера освіти в Грузії була однією з найкорумпованіших. Усе вирішувалося по знайомству, блату, завдяки хабарам. В університеті вчився дід, потім – батько, обов'язково дитина, навіть якщо вона бездарна і не може вчитися. Цей принцип було ліквідовано, тобто безпринципність скасували. Нині вчаться не “кишені”, а мізки, зокрема обдарована молодь із віддалених і високогірних сіл. Раніше в неї такої можливості не було. Найталановитіших (є президентська програма) відправляють навчатися до Європи і США.
Три роки тому президент ініціював: кожному першокласникові – персональний комп'ютер. Якщо цього не зробити, ми відстанемо від загального розвитку людства. Кожна школа оснащена Інтернетом. Торік з осені почали оснащувати класи комп'ютерами. Навіть не вірилося, що це в Грузії. Але це факт.
У нас, по суті, відбулася ментальна революція. Грузія перетворилася з країни, що живе, перепрошую за утрирування, за злодійськими принципами, у країну, яка тепер ґрунтується на європейських цивілізаційних цінностях. У 2003-2004 рр. проводили соціологічні опитування. Більшість юнаків на запитання «Ким ти хочеш бути?» відповідала: «Злодієм у законі». Дівчата на запитання «За кого б ти вийшла заміж?» воліли відповідати: «За злодія в законі». Тому що навколо них було створено міф, лицарський ореол: вони вирішують проблеми, допомагають тощо. Держава була бездіяльною. У людини вкрали машину, вона йшла у поліцію, їй не допомагали. Вона зверталася до злодія в законі – і одержувала допомогу. Так вирішувалися всі проблеми, і це було увесь час на язиках. Потрібно було й тут ситуацію кардинально міняти. Поміняли.
Нині молодь мріє про зовсім інші речі, у тому числі про й те, щоб стати науковцем, поліцейським, військовослужбовцем, і це завдяки державним програмам, телебаченню, яке постійно показує щоденну роботу поліцейських, що вони роблять для людей.
Ще раз наголошую: не існує якихось рецептів. Ми, громадяни Грузії (а це ті, хто народилися, виросли, живуть на нашій землі, зокрема, шістдесятитисячна діаспора українців) розуміємо, що, по-перше, є невід'ємною частиною цивілізації, по-друге, ми нічим не гірші, ніж будь-який народ у світі, який успішно розвивається, по-третє, ми живемо в XXI столітті й не можемо жити тридцять і навіть три роки тому.
І цей процес неможливо зупинити в жодній країні, тому що вже неможливо зробити залізні завіси або двері. Люди бачать, як живуть у сучасному цивілізованому світі і прагнуть так само жити. Будь-якою владою, повторю, будуть незадоволені, хоч би як вона багато працювала, це доля влади. І доля влади – робити все для того, щоб людям з кожним роком жилося легше й краще.
Я далекий від думки говорити про те, що в Грузії все ідеально. До ідеалу ще далеко. Як тільки настає самозаспокоєння, починаються проблеми. Тому має бути постійний рух, треба йти в ногу з часом. Міняється світ, має змінюватися облаштування у власному домі.
Грузія пройшла певний етап розвитку. В 2012 році восени мають відбутися парламентські вибори. Наприкінці 2013 року нас чекають президентські. В 2010 році на настійну вимогу опозиції були змінені положення в Конституції, вони набудуть чинності після президентських виборів 2013 року. Ми не стали гарячкувати. Суспільство має дозріти, підготуватися до парламентсько-президентського правління, коли кілька гілок влади будуть доповнювати і балансувати одна одну. Сподіваюся, тоді ми вийдемо на зовсім новий рівень розвитку…
«Григол Катамадзе: “У Грузії відбулась ментальна революція”» - стаття подана зі скороченнями.
Автор: Володимир КОСКІН
Джерело: Портал українця
Коментарі
Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.
Ще нема
КОМЕНТУВАТИ
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.