НАЙВАЖЛИВІШЕ

АФІША

МІСЦЕВІ НОВИНИ

НОВИНИ

ЧУТКИ

Через власні помилки та недопрацювання т.зв. мер намагається "викручувати руки" директорам шкіл?!

У одній з груп ДНЗ №2 неадекватно ставляться до дітей? (+ коментар) Але чи все так однозначно?

Cуддя Ківерцівського райсуду знову отримав квартиру?! (ОНОВЛЕНО)

Переглянути
більше чуток >>>

GO-у на «ЗАХІD»!

(чи як там у тих «Хлопців із зоомагазину», ну, по народному, Pet Shop Boys?)

ПЕРЕДМОВА

Ще, певно, на «Бандерштаті» завели мову про: «А ви їдете на «ЗАХІD»? - Ну, ще не знаємо, а що там? - Виступатимуть понад 50 гуртів! Плюс мистецька сцена та майстеркласи.  А хедлайнерами будуть Тартак, ТОЛ, Бумбокс, Здоб ші здуб і… Ляпіс Трубецкой! - Гм, а хто такий Ляпіс Трубецкой? А, це той що співав «…когда яблони цветут…»? Теж мені, співак… А ти їдеш? – Звісно, вже квиточок маю, купив завчасно за 150-ть грн., бо перед початком фесту мають бути по 250-ть. А зараз Зю продає їх по 195-ть. - Добре тобі, їдь.» - приблизно така розмова вийшла першого дня.  

Ківерці. Денис: «Ляпіс Трубецкой?! Та це так потужно, що заради нього одного варто їхати! – Справді? – 100-пудово!» Хм, тра таки глянути на того Ляпіса, щоб зрозуміти чого від нього молодь так преться, може й справді? …але ж 200 грн + дорога та харчі...

На третій день Бандерштату. Андрій: «Юр? На «ЗАХІD» їдеш? – Їду. – Я з тобою, а ви? – Ну, про всяк випадок, резервуй квиточки... – Ще Інна хоче їхати і Оля, Денис. – Справді?! – Тоді й ми ЇДЕМО!» (Тепер, три дні після повернення з фестивалю, від самої думки, що могли відмовитись і пропустити найдрайвовішу подію цьогорічного літа аж дрижаки беруть).

Далі, знак небес, манна небесна – АКРЕДИТАЦІЯ! (окреме спасибі Денису).

 ПОЧАТОК

І, після халепи з організацією луцького автобуса, загрузились у дизель-потяг Ківерці-Львів (зустріли ще кілька ківерцівських фестивальників) – і вперед! Go West! До нових вражень та відкриттів.

У Луцьку нас стало значно більше, верхні полички радують забитим тур спорядженням, публіка - настроєм та різнобарв’ям.

Львів. О, тра ставати у чергу, щоб сісти на маршрутку :( Таких як ми – тьма-тьмуща. Автобуси відходять переповнені. Ху, нарешті, влізли. З наплічниками (у Андрія - більше 25 кг :) дивно, але чомусь радію цьому. Прочитає – буде непереливки). СТОЇМО. У проході, але їдемо…

Приїхали! «Далеко до фестивалю? – Кілометрів півтора чи зо два. – У, блін.» (звісно, 25 кг  за плечима). «- Таксі!...» .

Приїхали!!! …Люди, люди вас багато, хай вам грець – ЧЕРГА така на вході (за «Юліною тисячею», й то, менша була. По три-чотири, шість людей в ряд і така колона до 70 метрів завдовжки), …засада. Якщо так піде й далі, то …

«Ульо, Юра, ти де?» (він досвідчений фестивальник, тому приїхав ще вчора). З його допомогою прориваємось без втрат…

Поле і … намети, намети і знову намети… зайшли у ліс і там теж намети, а за наметами знову намети (так, поки дійдеш «до вітру», то й «обвітритись» можна :).

Добре, що є Юра, який зайняв нам місце. Відразу приступили до облаштування табору, плануємо, чистимо, городимо, натягуємо, ставимо, риємо... А фестиваль вже гримить на повну, гурт за гуртом – добре, що чутно. Чутно, що прогапили «Тінь сонця», але …городимо, натягуємо, кріпимо… І усі довкола нас – городять, натягують, закріплюють.

Восьма година вечора, приїхали Оля з Ромою (заодно приперли стільки порубаних дров, що їх організатори, хай здоровенькі будуть, на халяву усім роздавали), стало веселіше… і від того, що табір більш менш впорядкували теж (завтра лиш меблі доробимо і…:).

Поки туди сюди – зварили суп.
Попоїли… й полягали собі спати. Ага, якби ж то, Тартак з якогось дива помінявсь місцями з оТорвальдом і поки ми з тим супом, він там на сцені вже дає жару. Одним бігом туди… Встигли…

«Хулі…, хулі…, хулі… хулі-хулігани…» - о-о-о так!, о-о-о Є! Стрибаємо, репетуємо – і всі довкола роблять те ж саме. З усіх сил, з усієї дурі…

Десь 45 хвилин по тому:
«Мій лицарський хрест…
За те, що не впав…» -  дякуємо Сашку Положинському за потужний драйвовий виступ і зі спокійною душею й натомленим тілом вертаємось у табір (де вже у пів вуха слухаємо оторвальд та хітовий для рокерів «Тол» - звиняйте, але…).

Палимо багаття, бо сиро та прохолодно і сидимо за бесідою та насінням майже до четвертої ранку. Та й, до речі, заснути неможливо, все навколо гримить та гуде (цілу ніч працює на повну друга сцена), люди по ночі блукають та пруть у табір, але розуміємо, куди і на що приїхали. Тому, все просто супер.

САМЕ ВОНО!

Ранок. Орієнтовно восьма година. Андрій вже сходив у душ і йому сумно самому у таборі :( Блін, мені то не сумно, мені спати хочеться як і усім іншим, які сплють, чи то роблять вигляд що сплють. Але пусте, тра вставати, купатися, робити зарядку, води у табір принести, чай закип’ятити… Йдемо. Я з каріматом, Андрій з відром (хороше у нього відро, гумове, туристичне, зручне й практичне. Хазяйський хлопець. Все в нього є (береш його з собою, чи то вірніше їдеш разом з ним – та й горя не знаєш): намет, суперпальник, тент, саперна лопатка, пилка й, навіть, стілець розкладний приволік. Але за все це «приволік» – щире спасибі від усіх таборян (хоча ще не все перерахував :).

В неті, з супутника ті озера гарно виглядають, але води там здебільшого по коліна та й та зелена і мутна, але… в душ вже черга чималенька, тому…
За Андрієм за кілька хвилин виросла довжелезна черга за питною водою, прямо тобі наочне підтвердження народної мудрості «хто рано встає, того й капці».

Наш табір окремими частинами потрохи прокидається… Щось варимо, п’ємо і, нарешті, виходимо у люди. Наметів за вечір та ранок ще побільшало, люди прибувають і прибувають (на радість організаторам). Все цінне беремо з собою, і влаштовуємо собі цікаву екскурсію фестивальним містечком – там продають, там готують-годують, там майстер класи, там артсцена, ось і нарешті дістались до другої сцени (до речі, ця мала сцена була основною на Бандерштаті – уявляєте різницю?). Зручненько, на травичці, повмощувались і насолоджуємося атмосферою.

Довкола неспішно-спішно мелькають цікаві індивідуали-оригінали, прямо тобі музей мод та дивацтв. На сцені змінюються гурти, зустрічаються й доволі цікаві, вслухаємось, потрохи фотографуємо, але очікуємо на виставу «Ау» луцького «Гармидера» й на виступи Юркеша, Тне Вйо та Ляпіса на головній сцені.

Мобільний… За хвилин двадцять під’їжджають ще троє дівчат з Ківерець, тра зустріти, бо наплічники теж добряче нагрузили. Виходимо, заодно знайомимось з Родатичами: місцеві, користуючись моментом, роблять бізнес. Торгують качанами, пирогами, мінералкою,бульбою, та самі знаєте чим.  Трохи далеченько та залізнична станція, але зустрічаємо наших і в нагороду за добру справу - отримуємо сумку смачних яблук, швидко вертаємось у табір, розгортаємо намет і вирушаємо у театр (добре, що дівчата погодились лишитись біля наметів й доварювати бульбу).

У залі все зайнято, понад дверима теж, добре, що посередині прохід вільний – на ньому й падаємо і насолоджуємося грою наших (там всі волинські наші :) театралів. Не буду описувати виставу, й так он скільки вже втяв, скажу лиш, що «Гармидер» класний і, однозначно, вартий вашої уваги. Спасибі акторам.

Повертаємось, лупимо бульбу й вирушаємо до великої сцени на «Крихітку», «Юркеш» та найочікуванішого хедла - «Ляпіса Трубецького». Прошу вибачення у шанувальників інших присутніх на фесті гуртів за те, що оминув їх увагою, хоч окремі й заслуговували, але…

Відмучився-віднудився під «крихітку» (хлопці зрозуміють, дівчата – навряд :), так очікував на «Юркеша», але, на жаль, вже під час його виступу настало повне розчарування. Хорошого нового –  ніц, хороше старе споганив нудним затягуванням типу «у-уу-уууу-ууу», «о-ооо-оооо» і т. п. Певно, криза в хлопця. Що ж, буває. А так хотілось драйву й свята :(.

У подавленому стані прослухав «Ролікс», думаючи, що якщо ще й Ляпіс так виступатиме, як Юрко, то, взагалі… торба.

Тим часом натовпу значно побільшало, замайоріли національні, й поки що, опозиційні, прапори Білорусії, ведучі знову почали пускати ліхтарики…

І тут зі сцени пішла така  потужна подача, такий сильний, енергетичний промінь, ніби увесь простір перед сценою враз накрили силовим полем, повітря так наелектризувалося й завирувало, що боязко було запальничкою чи сірником скористатись...

І вже до самого кінця виступу та енергетика, той напір не вщухав. Щоб хоч трохи передати атмосферу то, поверніться до опису виступу Тартака й помножте усе на 5, ні, краще на 10, це буде саме те. Майже все поле співає! (Вкрай прикро, що на відзнятому відео – мікрофон не справлявся зі звуком й рипить. А так хотілось поділитись…:(. Ляпіс у проміжках між піснями декламує запальні вірші, тому, навіть, не помічаєш цих проміжків, й здається, що весь його виступ промайнув на одному диханні.

Пощастило білорусам, мають такого співака-патріота. Але як все сказане-співане зі сцени пасує й нам, українцям, чи не тому така підтримка й така віддача кількатисячної аудиторії (чому? Послухайте альбом «Рабкор» - відразу зрозумієте). Жівє Бєлярусь!

…по завершенні - думається: «Ой, не дарма приїхав, не дарма!», а точніше, «дуже добре, що поїхав. ДОБРЕ, ЩО ПОЇХАВ!».

Повертаючись у табір було таке відчуття, що після цього виступу, як після доброго …. - «й у сусідньому селі - закурили». Все вдалося, все здійснилося…

 Гадаю, що кожна молода людина мусить побувати на подібному святі, відчути цю атмосферу, спілкуватись, знайомитись, розважатись, вчитись жити вільно, життєрадісно й відповідально.

Знову просиділи за багаттям та насінням майже до ранку, але цього разу спати пішли раніше. І від приємних вражень тра відпочивати.

ЗАВЕРШЕННЯ

Поки попрокидалися, знову ж, поки туди, поки сюди, щось там зварили й щось там поїли і нарешті пішли ближче до сцен.

Неділя, сонячно...

На сьогодні план мінімум – зібратись і виїхати вчасно та встигнути до Львова на нічний потяг до Ківерець (відправлення о 2.35). Бо, квиточки вже на руках, а завтра робочий день, тра бути. А нюанс такий: як вчасно вночі дістатись з наплічниками з Родатич до Львова? Добре, що за плечами минулорічний досвід «Фортмісії» - на подібних фестивалях «вхід копійка, а вихід – десять».

План максимум = послухати виступ Бумбокса і + план мінімум.

Лежимо на травиці перед малою сценою, слухаємо, спілкуємось, роззираємось, трішки фотографуємо…

Запрацювала велика сцена, неквапно збираємось і йдемо підтримати луцький гурт «Фіолет». Особисто мені подобається у них одна пісня – «Україна – Є!». Раніш, не міг зрозуміти до чого написана, але нинішня влада швидко роз’яснила :(. Якраз встигли на її виконання… Дякую, Сергію. Дивно, а де ж Юля?

    Повертаємось у табір – час збиратися. Знімаємо, те шо навішали, складаємо намети, пакуємо наплічники, з лінощів запарюємо мівіну (ех, а колись така смакота була :(, доганяємось рибними консервами та чаєм. Забираємо сміття і з усіма «манатками» падаємо біля великої сцени.

Наразі не пригадую ні «Оратанії», ні «Кораллі», але виступ якогось там скінхедського «Тостера» згадуватиму ще довго (і, певно, не самотній у цьому). Що оживив чоловік народ, то оживив, як ділились ведучі, ще не бувало під час фестивалів, щоб народ о пів на восьму вечора так розігрівся… :)

Зазвичай, не вслухаюсь, що там ричать зі сцени рок-гурти, але тут почув наступне і далі вже більше дослухався (довільний, але дуже наближений до оригіналу виклад): «…на вибори ходять одні при…ки! Вибирають лише між різними сортами гі..на! Хочеш врятувати Україну – виробляй дозвіл на зброю!». Далі соліст відкритим нецензурним текстом, зрозумілим для фігурантів, конкретно назвав «ху із ху» в Україні (згадав президента, окремих міністрів, депутатів і владу загалом). А персонально для прем’єра Азарова – попередньо анонсувавши, розвернувся, і спокійно, перед кількома тисячами глядачів, розстебнув штани та оголив свої сідниці (це напевне, на той випадок, якщо даний пан ні українською, ні російською не розуміє, й не чує, то може хоч бачить добре). 

Дивлячись на той зад, чомусь спав на думку відповідний фрагмент з фільму Річарда Гіра «Хоробре серце» (розумієте який?! Сподіваюсь, що влада й пан Азаров, зокрема, теж зрозуміють).

Респект Тостеру!!!

Певно, всі присутні сприйняли цей символізм як належне, оскільки жодних зауважень не було ні чутно, ні видно (до речі, щось не зустрічав фото чи відео цього випадку у неті, якщо бачили, то скиньте лінк).

 Далі лишились приємні відчуття від виступу «зе Вйо», особливо спасибі за Кобеляки, ну й за Ганджу заодно. Після Карпи (краще б Ірені просто писати чи говорити, але це знову ж лише моя суб’єктивна думка) та Тостера їм було легко підтримувати запал публіки.

23.20 - Zdob Si Zdub вже мали б закінчувати свій виступ, а вони його лише починають (воно, здається й нічого, але у нас потяг і ще + 40 км поночі до станції). Та й грець з ним – ті цигани як врізали, то пилюка над полем аж верхи стала. Молодь так зачекалася простих веселощів, що з головою поринула в ці нестямні танці. Й майже півтори години відривались - що артисти на сцені так і глядачі перед нею.

Знову ті кляті ліхтарики… і, НАРЕШТІ, за 20-ть перша, почався виступ Бумбокса. Дівчатам – рай! …а ми то вже «на конях», у нас потяг «ту-ту, ту-ту». Півгодини наших нервів під супровід «соплів» хедлайнера останнього дня (хоча байдуже ставлюся до творчості цього гурту, але в той момент, коли вже «цигель-цигель» інакше й не думалось :) …і за 10 хв ми вийшли й оперативненько впакувалися у бус-таксі. І за 30-40 хв вигрузились на головному залізничному вокзалі Львова (за це подякували Степану через Лесю).

 Ху-у-у, нарешті попустило… світ враз став добрішим, ніч світліша, а Львів таким рідним, теплим й затишним…

Вийшли на перон – все, розслабон… «- О, привіт, Насте. Привіт, Сергію. Де ви всі тутечки взялися? – А ви де? - Та, ми он…» Потяг, четвертий вагон. «Ваші квиточки? Без постілі? Щоб мені матраци не брали! – А нам і не тра ваші матраци, у нас свої є! :)». Запакувались? Все, відрубон…

Ні, ще лиш одне: дівчата (особливо Наталя, Оля й Інна), звиняйте за недослуханий «Бумбокс».

Володимир Дужич
22, 27-28.08.12 р.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Ківерці, понеділок: «Привіт, Юр! – Привіт. Як фест? – Просто БОМБА! Ляпіс – просто нема слів…Супер-потужно! Шкода лиш, що ти та Денис не поїхали. Тра було погоджуватись коли запрошували. – То ж  треба було! Блін! ПРОСИТИ КРАЩЕ ТРЕБА БУЛО!!!…».

Так, тра їхати. Поки молоді – ТРА ЇХАТИ! Звісно, гуртом на таке, таки веселіше, а хорошим – тим паче. Тому…

Кому закортіло – маєте шанс, 21-23 вересня у Кам?янці-Подільському – фест «РЕСПУБЛІКА». Буде трохи прохолодно, але місцями й, ой, як гаряче :)

Р.С. Лиш Андрія не забудьте взяти, бо…

Дякую, що дочитали. Невже таки дочитали? Ну, вам точно нема шо робити :). Тоді ще дивіться…

При перегляді відео гучності краще додати (хоч 2-ге відео рипить, гучність краще не збавляти :)

+ ФОТОРЕПОРТАЖ

Більше й набагато кращих фото - на офсайті «ЗАХОDу»

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56

Коментарі

Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.

КОМЕНТУВАТИ

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.