
Сказати «ПЕРЕМІГ» - нічого не сказати
Для пересічного ківерчанина неділя – це час для відпочинку душі і тіла після тяжкого робочого тижня. Одні вирушають з друзями на природу, інші йдуть на пиво, або проводять цілісінький день на дивані, переглядаючи улюблені передачі по телевізору. Та є й такі, що поєднують ці три важливі речі одночасно. Це справжні любителі чистого повітря, свіжого пива й приємних емоцій. Мова йде про футбольних фанатів – несамовитих, галасливих, креативних, невтомних, активних шанувальників футболу. Таких, як виявилось, у нас небагато. Та все по порядку.
Для тих, кого не було з нами 20 липня на стадіоні, повідомляємо, що ківерцівський ФК «Колос» переміг команду з Турійська. Сказати «ПЕРЕМІГ» - нічого не сказати. Погодьтеся, що рахунок 6:2 не дуже типовий для такого виду спорту, тому так і кортіло кричати: «Шайбу»!!!
Часу для пустих балачок на трибунах не було. Всі уважно стежили за майстерною грою наших хлопців, які, здавалося, переживали нове відродження на полі. Гольових моментів було багато в обох команд, але фортуна того дня посміхнулася нам. Негаразди з транспортом, дощ і, нарешті, вилучення одного гравця з поля остаточно підірвало командний дух противника, чим і скористалися наші футболісти.

Що ж, команду можна лише привітати і побажати побільше таких видовищних ігор у наступному колі змагань.
Тепер варто сказати декілька слів про вболівальників. Насправді, їх немає. А як інакше, якщо на трибунах стільки ж глядачів, як і гравців на полі? Здавалося, що кожен футболіст привів з собою одного брата, свата чи сусіда і все! Куди зникло місто з його свідомими чи хоча б солідарними жителями? Це питання не до мене, а до вас – постійно заклопотаних або просто байдужих ківерчан. Всіх справ не переробиш, а відпочити в неділю – це святе діло. У всіх жіночих журналах, радіо - й телепередачах прекрасна половина людства скаржиться на лінивих чоловіків, які тільки й знають, що сидіти перед телевізором з пляшкою пива і дивитися футбольні матчі. І їм немає значення, чи це «Динамо» - Київ чи команда з Нігерії. Чому ж не піти на справжній стадіон і там, не боячись стукоту сусідів, кричати на все горло: «ГОЛ!»?
А ви, любі жінки, хіба вам не цікаво поспостерігати якщо не за грою, то хоча б за футболістами – гарними, сильними, спортивними чоловіками?
Футбол єднав, єднає і буде єднати всі національності, покоління і статі. То чому б не зробити це і нам в рідному місті? Команда гратиме і без вас, але як? - це вже інше питання.
Єднаймося, бо ми цього варті!
Настя ЗАБОЛОТНА (Нявка)
25.07.2008 р.
Коментарі
1/03/09
Толку з того
Войтович
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Повідомлення перед публікацією модеруються, тому писати образи і нісенітниці нема сенсу, а розміщення відбувається з деякою затримкою. Повідомлення з некоректним підписом (на зразок "Я" чи ":-)") не проходять.