| Громада • «Вільним шляхом» | 5.06.12 р. |
ТОЙ, ХТО ВОЛОДІЄ ІНФОРМАЦІЄЮ,
ПЕРЕБУВАЄ У НЕБЕЗПЕЦІ?!
Надаючи правдиву інформацію, саме журналісти в значній мірі визначають дорогу, по якій йде і піде далі суспільство. Якщо порівнювати з минулим, то свобода слова в Україні нині все-таки існує, але іноді в ролі жертви політичних, владних і фінансових маніпуляцій є журналісти редакцій. Вона вимагає міцної відповідальності і зрілої совісті.
Саме професія журналіста є однією з найнебезпечніших для здоров'я людини, оскільки мало не обов'язковою її рисою є робота в умовах постійного стресу, обумовленого різними чинниками.
Звичайно, мирно існувати в інформаційному просторі працівникам мас-медіа заважає конкуренція і, перш за все, політична, що також є невід'ємним атрибутом журналістської професії. Але щоб зрозуміти дійсну причину, варто поцікавитися хто фінансує ту чи іншу газету, телеканал чи радіостанцію і яку політичну силу він підтримує. Здійснювати в таких умовах право на свободу слова і повну об'єктивність, гарантоване не лише журналісту, а й будь-кому з громадян нашої країни, практично дуже складно. Щоб зрозуміти, чим це загрожує, варто згадати безкінечне розслідування справи зниклого вже 12-й рік Георгія Гонгадзе.
Можна ще згадати й вбивство журналістів М. Копомійця, І. Александрова, ін. На загал, за десять останніх років зареєстровано більше 20 вбивств і замахів на життя працівників ЗМІ. Але не лише в Україні. У світі щороку гине більше 100 журналістів, більшість а яких вбито лід час військових конфліктів, а також... на замовлення. Крилата фраза "Хто володіє інформацією, той володіє світом" нині набула дещо іншого сенсу: той, хто володіє інформацією, перебуває у небезпеці.
Для волинських журналістів, серед яких і ми, ківерчани, влада створює нормальні умови для діяльності. Але, як і скрізь, є свої нюанси. Ми вже не говоримо про те, що на стан передплати місцевих видань в районах впливає той шалений потік політичних газет (добре, що наші люди хоч перед виборами мають газети за рахунок партій), рознарядки на окремі центральній обласні видання, як і відомчі видання, які мають бути виконані серед населення ще до початку передплати на районки. Але «інспектори» місцевого штибу і «заставлені» передплатники, недруги (таких, повірте є в усі часи при будь-якій владі) бачать чомусь лише нашу газету в цьому сенсі. Хтось моніторить, вважаючи що може краще, та чи може, якщо проаналізує себе?! Що вже вдієш, копи, ті ж особи, будучи в посадовому кріслі, пишалися співпрацею з журналістами і часто друкувалися в тепер так нелюбимій газеті, а, втративши те крісло і перемикнувши в іншу політичну силу, знову чимось незадоволені. І чи не їм якнайкраще відомо, що для офіційних документів, якими переповнені газетні шпальти, є в Ківерцях офіційно зареєстрований «Вісник Ківерцівського району», чого немає жодна районка не тільки Волині?!
Чого розпинати журналістів, які сумлінно виконують свою роботу, якщо й самі депутати мають різну точку зору на оприлюднення таких матеріалів, які й самі ж приймають. То знайдіть серед себе порозуміння, бо газета одна, а ваших думок декілька! Чим тут журналісти не догодили? Чи, може, кому, краще запитати?!
Не тільки нинішній колектив, а й наші шановні ветерани пережили по-різному політичний і моральний тиск. Наші ветерани, які є активними в первинній журналістській організації редакції і не поривають з нею зв'язків нині, підтримуючи колег, переконують нас в тому, що окремі місцеві політики не мають морального права вчити як працювати. Адже ті, хто нині вчить, чи сумлінні перед тими, хто їх обирав. І як мовить заслужена вчителька України, справжній патріот держави, громадська діячка і наша старша мудра порадниця Олеся Григорівна Ковальчук, володіючи ситуацією, "то міра їхньої чорноти і злості".
Чи ж досягнемо навіть у невеликому містечку порозуміння, якщо так в штики прийматимемо приїзди сюди осіб різних політичних партій, не задумуючись про наслідки такого розбрату для територіальної громади. Можна і треба відстоювати свої партійні принципи, але найперше - усі ми люди, отож моральні і духовні якості мають об'єднувати, якщо турбуємося про долю тих, хто вас обирав. Бути чесними перед собою!
Вітаючи колег, активістів і передплатників газети «Вільним Шляхом», ветеранів редакції (і навіть тих, хто морально тисне і не знає спокою, коли не закаламутить в якійсь сфері), з Днем журналіста, зичу усім щастя, добра, благополуччя. сумлінної, а не піарної, праці на благо колективів, громад, задля розквіту краю і рідної України.
Скажу щиро, що роблю разом з дружнім потужним редакційним колективом усе, що в наших силах з тим, щоб життя краян було кращим, щоб усвідомлювали усі процеси, що відбуваються, щоб ділилися досвідом роботи територіальні громади, щоб наше життя було усвідомленішим, цікавим і наповненим змістом, щоб на газетних шпальтах мирно співіснували представники різних громадських організацій і політичних партій, а ще краще - спонукати їх змагатися не в піарі, а в реальних справах для міста і району, щоб виборці не зневірювалися щоразу, не жили лише сподіваннями, а гуртувалися навколо справжніх лідерів і патріотів та відчували смак справжнього життя, а не політичних баталій.
Воно ж бо, життя, таке прекрасне і кожен мусить виконати свою місію! Тож Господь між нами і зі святом усіх, хто в ці дні особливо тісно і по-справжньому з журналістами! Вас так багато і Ви такі щирі, що нам приємно щосуботи приходити до Вас з районними новинами і відчувати Вашу повагу і вдячність.
Щиро Ваша –
Редактор газети, член правління, Секретар Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України
Людмила Якимчук.
Джерело – «Вільним шляхом» №22 від 2.06.12 р.
Неформат: є чи ні дана стаття є відповіддю на звернення фракції «Свободи» у районній раді «ПОТРІБНО СЛУЖИТИ ГРОМАДІ, А НЕ ПРИСЛУЖУВАТИ ВЛАДІ!» - вирішувати вам.
Коментарі
Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.
Ще нема
КОМЕНТУВАТИ
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.