| Громада • Інше | 11.10.11 р. |
НЕ ДАТИ ЗНЕВІРИТИСЬ
З понеділка в с. Суськ в одному з дворів кипить робота.
Перекривають дах старенької хати. Здавалося б, звичайна буденна справа. Стареньку стелю розібрали, розкидали старий димар. Влаштували нові крокви, шифер. Як то кажуть, «з нуля» розпочали відновлювати будівлю.
А що особливо привертає увагу – так це молодий хлопець, який по-господарськи намагається скрізь допомогти і встигнути. Це – Іван Котельчук, 18-річний студент Торчинського профтехучилища. Він і ще двоє братів і сестричка – позбавлені бать¬ківського піклування. Якийсь гіркий випадок змусив розколоти його родину. Батько помер, хоч і за життя збайдужів до своїх чотирьох кровинок. А мати – в світі. Добре, що є ще родичі, які не дадуть занепасти у важку хвилину цим дітям. Та чи під силу їх поставити на ноги, коли і в самих є сім’ї?! А заробітні плати то які? Тут кожну копійку заздалегідь плануєш на що витратити. Та що тут говорити.
Це лише не стикаючись реально з проблемами знедолених, можна довго говорити, як і що краще робити. А коли на тебе дивляться чотири пари голодних очей, то сам хоч на стіл лягай. Родичі підтримали, не дали зійти із стежини. Іван і сетричка Наталка – навчаються в Торчині, а ще двоє менших – Ігор і Юрій – нині у Володимир-Волинську. Та закінчиться навчання, а далі – доросле життя. Треба мати і рідний куточок, і роботу. Звідки чекати допомоги? На кого надіятися?
Якщо малолітніми дітьми займається Служба РДА у справах дітей, то як же з тими, кому за 18? Начальник Служби – Наталя Петрівна Скубій з цього приводу каже:
- Діти виростають. Але ми, ведучи їх справи стільки років, не можемо залишити їх наодинці із проблемами від дня їхнього повноліття.
Як розповіла Наталя Петрівна, з ініціативи Служби документи на право власності на будинок, в якому сьогодні проводяться ремонтні роботи, були оформлені ще минулого року. А зараз, коли діти потребують належних умов проживання, й Іван, приїжджаючи з училища, живе у Суську, то і клопочеться хлопець тим, що його родині немає де і як жити. Працівники Служби і сам Іван непокоївся, чи вдасться в цьому році виконати заплановану роботу. Він і прийшов на прийом в Службу у справах дітей, де йому пообіцяли, що спільно з сільською радою і громадою ця проблема буде вирішена. Але час іде, літо закінчилося, тому довелося самим працівникам Служби взяти ініціативу у свої руки: закупити шифер, цвяхи, та спільно із працівниками відділів адміністрації розпочати роботи по відновленню житла. Як кажуть в народі: «Гуртом легше і батька бити». Тут і начальник відділу з попередження правопорушень у справах дітей – Микола Супоровський, начальник відділу надзвичайних ситуацій Василь Голуб, головний спеціаліст відділу містобудування і архітектури Андрій Демчинський, провідний спеціаліст реєстру виборців апарату РДА Валерій Лісунов, головний спеціаліст, юристконсульт з питань соціального захисту дітей Богдан Котельчук...
От і працюють уже практично тиждень люди, які до будівельних справ не мають ніякого відношення. Але думка про те, що вони роблять благородну справу для обездолених дітей, надає їм сили. Шкода, що селяни, проходячи поруч, лишаються лише споглядачами, а не самими учасниками доброї справи. Адже односельчани першими повинні були б прийти на допомогу обездоленим дітям. Без допомоги голови СГВК Івана Косинця, який допоміг із будматеріалами, не змогли б зробити заплановану роботу. В помешканні Котельчуків планується ще вставити металопластикові вікна. А там – вже справа за внутрішніми роботами, які під силу молодому завзятому господарю, який залюбки береться до роботи.
В селі Суськ лише четверо таких дітей, а в районі їх проживає більше 95 і про всі їхні проблеми знає голова районної державної адміністрації Леонтій Дмитрович Кричкевич. Саме керівник найвищого рангу району став для знедолених дітей підтримкою в житті, тоді як ті, хто поряд, закривають очі на проблеми статусних дітей. Він підтримує ініціативу служби і ніколи не залишається осторонь дитячих проблем.
Приємно допомагати тим, хто потребує і цінує допомогу. Адже вкладені кошти, залучені сили – все для гарного результату. Задля того, щоб почата справа була продовжена. Для того, щоб показати дітям приклад доброчинності і милосердя. Не дати зневіритися в доброті людей. Студент Іван, попри свої сімейні перипетії, лишається щирим і сонячним. Наталя Петрівна ділиться:
– Він і в училищі є надійним. Якщо йому доручають справу – він її виконає. Ми віримо, що будинок, розпочатий зусиллями всіх, буде доведений до ладу, а сам Іван стане гарним господарем.
Він залюбки пригощає гостей яблуками ще з дідового саду, показав нам свій город. Хлопець ділиться, що й урожай цьогоріч був вдалим. Дивишся – і сподіваєшся, що таки є світле майбутнє в родини Котельчуків.
Говорячи про матеріальний бік справи – кошти в сумі 10 тисяч грн на ремонт будинку дітей Котельчуків виділено з районного бюджету за програмою «Подолання дитячої безпитульності і бездоглядності на 2011-2015 рр.». Загальна сума коштів на 2011р. для облаштування житла дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, становить 30 тисяч грн. Щорічно платяться видатки на вирішення проблемних питань стосовно статусних дітей. Наприклад, в цьому році вже було виділено 10 тисяч грн батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу Матвіюків, жителям м. Нововолинськ, в якому виховується троє неповнолітніх дітей Мартинюків, жителів с. Омельне. Планується виділити ще 10 тис. грн на ремонт житла, яке спільними зусиллями із Звірівською сільською радою буде придбане особі з числа дітей сиріт Наталії Кость, жительці с. Веснянка.
Хотілося б, щоб серед жителів села знайшлися небайдужі люди, прийшли дітям на допомогу, бо роботи там ще багато.
Анна МЕТЕХА.
Фото автора.
Джерело: «Вільним шляхом» від 8.10.11 р.
Коментарі
11/10/11
Хай хоч своїм працівникам премію дадуть за їхню допомогу хлопцеві!
небайдужий
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.