ВОЛИНЬ – СВІТ ЛЕГЕНД І ПІСЕНЬ
Неймовірний, грандіозний, чарівний, несамовитий, натхненний, вражаючий, чаруючий – це лише невелика частина слів, що спадали на думку тих, хто побував 3 червня на звітному концерті аматорських колективів районного Будинку культури.
Такого ажіотажу, успіху і професіоналізму Ківерці давно не бачили. Переповнена зала, нестихаючі аплодисменти, майстерно поставлене шоу змусили відчути себе в іншому часовому і просторовому вимірі. Здавалося, ти потрапив у співоче царство Орфея і вороття з відти немає.
Так творчі колективи міста вітали краян з ювілеєм, адже Волині – 70! Символічним став вихід на сцену Мавки – красуні-дівчини, що блукає у волинських лісах у пошуках коханого, - що й ознаменував початок дійства. А подивитися було на що!
Перші акорди духового оркестру під керівництвом Валентина Окапінського та Олександра Вигнанця розворушили зал, запалили в нас іскорку, яка до завершення концерту перетворилася на величезне полум’я захоплення. Виступ ветеранів також не залишив нікого байдужим. Далі один за одним нас вітали ансамбль «Свічадо», хореографічний колектив «Мрія», квартет «Камертон», чоловічий аматорський хор «Волиняни», аматорський гурт «Крила», гуморист Микола Скубій, колективи «Журавлина», «Терниця» і «Калинова сопілка», народний аматорський ансамбль «Перевесло».
Не обійшлося, звичайно, без народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Барвінок». Їм особлива подяка, адже їхні виступи були насичені неймовірною енергетикою, яка передавалася глядачам у зал з кожною нотою, рухом, словом.
Наберуся сміливості, об’єднавши свою суб’єктивну думку з реакцією залу, спробую назвати трійку найцікавіших виступів того вечора. Недарма кажуть, що українська душа найспівочіша, а українські жінки - найкрасивіші. Лідія Жарківська - найкращий цьому доказ. Її пронизливий сильний голос зачаровував, одночасно заспокоював і хвилював закохані серця глядачів…
Грандіозним відкриттям особисто для мене був виступ естрадного колективу «Ось так». Жодних слів не вистачить, аби описати їх виступ, аби правильно передати той настрій, ту майстерність, яку вони продемонстрували на сцені. Українські мотиви переплелися з сучасними ритмами, таке поєднання етно і модерну не снилося навіть славнозвісному “Тартаку” і “Гуляйгороду”…
І нарешті «Браво!» - це не лише назва хореографічного колективу, але й найвища міра захоплення, яку ківерцівські глядачі подарували юним талантам. Маленькі курчата у супроводі мами-квочки і тата-когута звеселили і розчулили зал…
Все було дуже добре, окрім постійних згадок, що для нас виступають аматори сцени. З цим можна не погодитись. В той вечір перед глядачами стояли професіонали, справжні знавці своєї справи, відтворювачі української культури. За це їм хвала і шана!
Анастасія ЗАБОЛОТНА.
«Вільним шляхом» від 6.06.09р.
Фото Анни Бліннікової.
Коментарі
Ще нема
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Повідомлення перед публікацією модеруються, тому писати образи і нісенітниці нема сенсу, а розміщення відбувається з деякою затримкою. Повідомлення з некоректним підписом (на зразок "Я" чи ":-)") не проходять.